Виїститися, -їщуся, -стишся, гл. Осуществиться, исполниться.
Задовжа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. = завиноватитися. Ой ходи сюда, дівко молода, викупи мене, задовжався я.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає.
2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже!
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи.
Під'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. під'їсти, -їм, -їси́, гл. 1) Подъѣдать, подъѣсть. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. 2) Подкрѣпляться, подкрѣпиться пищей, закусить. Як не під'їси, то й святих продаси. Купи мені що під'їсти. 3) Поддѣвать, поддѣть. Заможнього чоловіка то иноді й под'їсть карбованців на кілька і сам же зараз викаже.
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Приповісти Cм. приповідати.
Украяти, -раю, -єш, гл.
1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. Я вкраяв би свого живого серця.
2) Откроить, отрѣзать.
