Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза.
Ґлу́зи, ґлузува́ти = Глузи, глузувати.
Дак сз. 1) Такъ, да, но. Вада б душа в рай, дак гріхи не пускають. Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться. «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям.»— «У неї ж одно.» — «Дак щоб не було й того.» 2) То, такъ. Оттогді то Варабаш, гетьман молодий, як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напився, дак у його і спать повалився. Не ти мені скажеш, дак мати: було б убогої не брати. Дівчино мол Переясловко, поцілуй же мене, моя ластовко! — Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую, да у тую губоньку да золотую. «Колядуй, баране!» — «Не вмію, пане.» — Дак лізь у вікно!» — «Дак роги, пане!» 3) Дак же ні. Да нѣтъ же. 4) Як нема́, дак нема́. Нѣтъ какъ нѣтъ. А в неділеньку рано-пораненьку козочки як нема, дак нема.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Загоню́чка, -ки, ж. Родъ игры въ сви́нку (Cм.), при которой играющій долженъ загнать свинку до извѣстной черты.
Законода́вець, -вця, м. Законодатель.
Злеге́нька и злегесенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Несплячки, -чок, ж. мн. Безсонница (у дѣтей).
Ремезонько, -ка, ремезочок, -чка, м. Ум. отъ ремез.
Сницарь, -ря, м.
1) Ваятель, рѣзчикъ.
2) Колесникъ, каретникъ.
