Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Забіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. забрати беру, -ре́ш, гл. Забирать, брать, забрать, захватывать, захватить, уносить, унести. Король війну замишляє, дівки, жінки зоставляє, самих хлопців забірає. 147. Нехай кріваве забірає. Забірай турка! бий турка! Він же мене підмовляє і з собою забірає. Всього світу не забереш. — в нево́лю. Брать въ плѣнъ. — в москалі́. Брать въ солдаты. Хлопців в москалі забрали. — силу. Пріобрѣтать значеніе, вліяніе. Таку силу забрали запорожці. 2) Перегораживать, перегородить стѣною.
Кармазиновий, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ кармазину. (Скидає) жупани кармазинові з себе.
2) Малиновый цвѣтъ.
Онудніти, -ні́ю, -єш, гл. Заскучать, сидя без работы.
Оттам нар. Вотъ тамъ. Оттам на городі вовк свиню ззів. Ум. оттамечки.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло.
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Цвяшкований, -а, -е. = цвяхований.
