Долі́в нар. 1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород.
Мару́дність, -ности, ж. Копотливость, мѣшкотность.
Мо́же нар. 1) Можетъ быть, можетъ. Синові може й жалко стило. Треба слухать: може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали. 2) Неужели. Я продав воли за 120 карбованців. — Може? — А Бігме!
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. А на ваші очі оскома.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити.
Ростовмачити, -чу, -чиш, гл. = ростовкмачити.
Флейтух, -ха, м. Пыжъ.
