Брунькувати, -ку́ю, -єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Кушіль, -лі, ж. То-же, что и кошуля, но употребляется только въ томъ значеніи, что и покраса въ свадебномъ обрядѣ. «Дружко вносить рубашку молодой для изслѣдованія, приговаривая: Старости, пани-старости! благословіть покрасу (или кушіль) в хату унести!».
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати.
Обханючити Cм. обханючувати.
Розв'язувати, -зую, -єш, сов. в. розв'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязывать, развязать. Який бог зв'язав той нехай і розв'яже. — руки. Развести съ мужемь. Ой піду я до попа, поговору стиха: розв'яжи мі, попе, руки без біди, без лиха. — світ. Освободить, дать волю. Зав'язала світ головонці, не розв'яжу й до віку. 2) Разрѣшать, разрѣшить, истолковать. Снився мені сон дивненький.... Розв'яж мені, що то за сон, най я довше не думаю.
Товщати, -щаю, -єш, гл.
1) Толстѣть.
2) Утолщаться.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар.
Шорсткий, -а, -е. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. шорсткий пісо́к. Крупно-зернистый песокъ.
