Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переливати

Переливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перелити, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057. 2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край. 3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров'ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9.доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЛИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕЛИВАТИ"
Бгати, бгаю, -єш, гл. 1) Складывать, свертывать, вить. Ой не бгай гніздечка при дорозі. Н. п. 2) Втискивать, впихивать, комкать. Смирний, хоч у вухо бгай. Посл. То свитинку куплю за її гроші, то запаску, то те, то се, та все в скриню і бгаю, Г. Барв. 292. 3) Дѣлать изъ тѣста пироги, коровай и пр. Да чи мені да воду брати, а чи мені коровай бгати. Лукаш. 98. Бгайте, коровай, молодиці! Мил. Св. 24. Бгати пироги. Г. Барв. 156. 4) — ковбки. Разбирать, сортировать срубленные стволы деревъ. Шух. І. 180.
Вистругати Cм. вистругувати.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Г. Барв. 456. Їден надто має, а другий нічого. Камен. у. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. Шевч. Гайд. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. Шевч. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Єв. Мр. VII. 36. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить. Канев. у.
Начиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. начинити, -ню, -ниш, гл. Начинять, начинить, нафаршировывать, нафаршировать; набивать, набить. Пироги, начинені голубцями. Печене порося начинене. Св. Л. 9. Ковбасу начинити. Під цим кущем картоплі як начинено. Харьк. у. голова... неначе кло́ччям начинена. Глупая голова. О. 1862. III. Шевч. 7.
Недільний, -а, -е. Воскресный. Субітнім шляхом на недільний торг. Ном. № 6654.
Порзнитися, -нюся, -нишся, гл. Скоромиться. МУЕ. III. 47.
Поростицювати, -цюю, -єш, гл. Растыкать, воткнуть во многихъ мѣстахъ. По середині (садка) — чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квіти. Сим. 202.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Схибнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = схитнутися. Пливе човен води повен, коли б не схибнувся. Чуб. V. 293. Схибнувсь віз. Черк. у. Гадки в неї схибнулися. Мир. ХРВ. 404. 2) Не устоять. Ось уже й татарський баша.... наближається. Наші схибнулись, — далі. Татарюги навздогін. Мир. ХРВ. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕЛИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.