Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Курва, -ви, ж. Распутница.
Оконом, -ма, м. Экономъ, управляющій экономіей. Побачив Оксану наш пан окопом.
Перекивати, -ва́ю, -єш, гл. Кивать дольше чего либо. Пальцем не перекивать.
Покутянин, -на, м. Житель Покута.
Роз'їздити, -джу, -диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.
Розмежовувати, -вую, -єш, сов. в. розмежувати, -жую, -єш, гл. Размежевывать, размежевать. По тім боці Самари пани розмежовують землі.
Роскопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. роскопатися, -паюся, -єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
