Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проганяти

Проганяти, -няю, -єш, сов. в. прогнати, -жену, -неш, гл. = прогонити. Ти проганяв голодного від себе. К. Іов. 49 Ей туди удова, удова молодая та сірії воли проганяла. Грин. III. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГАНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГАНЯТИ"
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Гаївка, -ки, ж. Весенняя хороводная игра, весенняя пѣсня въ этой игрѣ. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39.
Злиде́нник, -ка, м. = злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.
Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Пацикілок, -лка, м. Небольшой колъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Продаус, -са, м. (Продайус?) Великовозрастный ученикъ учебнаго заведенія, имѣющій уже усы. Приходять аж три чвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 137.
Угляр, -ра, м. = вугляр.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГАНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.