Аби́-б, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.

В'ятер, -ра, в'ятір, -ра, м. = ятір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люде в'ятірі просушували. Грин. II. 58.

Громажі́ння, -ня, с. = Громадіння. Шух. І. 172.

Зага́льний, -а, -е. 1) Общій, всеобщій. Загальна розмова. Левиц. Пов. 254. Загальний рахунок. 2) — ти́ждень. Всеѣдная недѣля (3-я передъ великимъ постомъ). Камен. у.

Натягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. натягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться. 2) Напяливаться, напялиться. 3) Натужиться, понатужиться. Натягається, як пес до роботи. Ном. № 13730. Конячка натяглася і покотила візок. Левиц. І. 38. 4) Напитываться, напитаться. Вишні вже натягаються горілкою. 5) Только сов. в. Натаскаться. Натягалися за чуба. 6) Только сов. в. Упереться, заупрямиться. Натягся та й натягся: 22 рублі та й 22 рублі. Волч. у.

Подожартовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Дошутиться (о многихъ).

Помітувати, -тую, -єш, гл. Бросать. Дрібне листе пописує, там у воду помішує. АД. І. 135.

Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.

Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.