Вадити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить. Ледачому животові і пироги вадять. Хліб на хліб не вадить. Багацько не вадить. Як не чує, то й не вадить.
2) безл. Тошнить.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув.
Звід, зво́ду, м. 1) Уничтоженіе, разореніе. Так їм на звід пішлось; не один пан у нас звівся; поживе оце, поживе, та й спустує, бур'яном поросте й двір. 2) Обманъ. Чи її щиро любиш? Бо як єї держиш у зводі, долю її загубиш. 3) Очень (въ колодезѣ). Ой у полі криниченька на чотирі зводи. 4) Родъ ловушки съ пружиной для ловли лисиць, волковъ и пр.
Понараювати, -раюю, -єш, гл. = понараджувати.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Почесть, -ти, ж. Чествованіе. Наш Миколай чесний, взявся до почести, кивнув, моргнув на Параску, щоб подала меду пляшку.
Угілець, -льця, м. Ум. отъ угіль.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса.
