Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Вирізнятися, -няюся, -єшся, сов. в. вирізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отличаться, отличиться, разниться отъ другихъ.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. У лісі вже прорость проростає.
Сьогобічний, сьогобо́чний, -а, -е. , —ній, -я, -є. По сю сторону рѣки. Московщина обладувала Україною сьогобочньою.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь.
