Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогодувати

Прогодувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії. Чуб. III. 414.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОДУВАТИ"
Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Гу́лонька, гу́лочка, -ки, ж. Ум. отъ гулиця.
Злегчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Облегчить. Желех.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Обминутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Разъѣхаться съ кѣмъ въ дорогѣ.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Камен. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.
Псіти, псію, -єш, гл. Жить по собачьи; жить бѣдно, перебиваться. Угор.
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Розчистити Cм. розчищати.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.