Гліг, глогу, м. = глід.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою.
Забри́шкати, -каю, -єш, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Замо́лювати, -люю, -єш, сов. в. замоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Замаливать, замолить.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Понаїдатися, -даємося, -єтеся, гл. Наѣсться (о многихъ). Усі понаїдались і повивертались.
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Поторсати, -саю, -єш, гл. Подергать, потрясти; взять за грудь и встряхнуть. Поторсав жінку, а вона й скинула дитину.
Розмити Cм. розмивати.
