Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоріти

Загорі́ти, -ся. Cм. загоря́ти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРІТИ"
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у.
Дави́льця, -ців, с. мн. Щипцы для орѣховъ.
Насвари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Разсердиться на кого, погрозить кому. 2) Вдоволь нассориться, набраниться.
Перечісувати, -сую, -єш, сов. в. перечеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перечесывать, перечесать.
Пеститися, -щуся, -стишся, гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.
Позажурюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опечалиться (о многихъ). Дівчата позажурювались. Г. Барв. 111.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. Г. Барв. 20, 21. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Стеблистий, -а, -е. Съ большимъ стеблемъ. Грин. III. 82. Широке поле, жито густеє, коренистеє, стеблистеє. Чуб. III. 365.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.