Босем Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: босем босісінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький.
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький.
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся.
Лема́к, -ка́, м. Названіе малоросса, живущаго въ Венгріи, въ долинахъ, за Бескидами.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
Надба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нажить, пріобрѣсть, благопріобрѣсть, заработать. Запряна пучками та надбала ручками.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили.
Чипавка, -ки, ж. Жердь на гребнѣ крыши на клуні, связывающая ключчя.
Шпортання, -ня, с.
1) Ковырянье.
2) Возня съ чѣмъ либо.
