Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогорювати

Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. І. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОРЮВАТИ"
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.