Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Дружи́тоньки Ум. отъ дружити.
Зона, -ни, ж. = зана.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Ло́цот, -та, м. Раст. Caltha palustris.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Подорожити, -жу, -жи́ш, гл. = подорожитися.
Пороздряпувати, -пую, -єш, гл. Разцарапать (во множествѣ).
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Футрина, -ни, ж. 1) = футро. Желех. 2) = футринє. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.