Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Бгачкий, -а, -е. Гибкій. Желех.
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Виколядувати, -дую, -єш, гл. Колядуя, получить что-либо (Cм. колядувати). Так ви ж не виколядуєте. Ном. № 4580.
Вонечник, -ка, м. Раст. Salvia glutinosa. Лв. 101.
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ. Вх. Лем. 419.
Перевідати, -ся. Cм. перевідувати, -ся.  
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. І. 215. и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
Хаптура, -ри, ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. Ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.