Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Виковтати, -таю, -єш, гл. Выдолбить, выклевать (углубленіе). Вх. Лем. 398.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Порозгулюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и розгулятися, но о многихъ. Саме порозгулювалися добре, аж тут кажуть: пора росходитись.
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Посмітюшок, -шка, м. = посміттюха 1. Вх. Пч. II. 8.
Пропекти, ся. Cм. пропікати, -ся.
Росплата, -ти, ж. Расплата. Оце ж тобі. Лебеденку, за усе росплата. Чуб. V. 962.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть. Шух. І. 112.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.