Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогонич

Прогонич, -ча, м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОНИЧ"
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Зубань, -ня́, м. Человѣкъ съ большими выдающимися зубами. Черк. у.
Кряж, -жа, м. 1) Спинной хребетъ. Чуб. VII. 575. 2) Холмъ. Мнж. 4. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. К. ЧР. 158. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі. Стор. І. 228. 3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы. Чуб. VII. 575. Вас. 184.
Невольний, -а, -е. = невільний.
Обсмолити, -ся. Cм. обсмолювати, -ся.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Спарувати, -ру́ю, -єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. І. 191.
Швай меж., для выраженія ухода украдкой откуда либо. Я як напилася на їх, а вони тоді швай, швай, швай — тікати. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОНИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.