Буцнути, -ся. Cм. буцати, -ся.
Висипати, -па́ю, -єш, сов. в. висипати, -плю, -пеш, гл.
1) Высыпать, высыпать. Висипав я на стіл жменю дукатів.
2) Выливать, вылить. Висип всенький борщ у миску.
3) Высыпать, появляться, появиться во множествѣ. Висипали запорожці — лиман човни вкрили.
4) Насыпать, насыпать. Та висип же, мила, високу могилу.
5) Усыпать, усыпать.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють.
Засто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. засто́яти, -стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку.
Ковтнути Cм. ковтати.
Покинутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать (отъ стада), идя за кѣмъ ненамѣренно остаться. О, я тебе не покинуся. Вражий баран і не покинеться.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Розвірити, -рю, -риш, гл. Раздать въ долгъ. Розвірив шинкарь у позичку рублів сто.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
