Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогнівляти

Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГНІВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГНІВЛЯТИ"
Відзолити Cм. відзолювати.
Гайструк, -ка, м. Родъ женскаго головного убора: бѣлый платокъ, вышитый по концамъ. Борз. у.
Гальовина, -ни, ж. = галява. Лохв. у.
Гаптування, -ня, с. 1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ. 2) Вышивка золотомъ или серебромъ.
Йоломка, -ки, ж. = наголовок. Гол. Од. 57.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Ном. № 4179. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Кв. Cм. тимфа.
Позахоплювати, -люю, -єш, гл. Захватить (во множествѣ). Де краща земля, то багачі позахоплювали. Харьк. у.
Поперекидатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и перекинутися, но о многихъ. Драг. 157. Поробіться, каже, муравками та лізьте у пляшку. Вони усі поперекидались та й поулазили у ту пляшку. Мнж. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГНІВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.