Балаклій, -лія, м. Говорунъ, болтунъ.
Баранча, -ча́ти, с. Барашекъ.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Плачем лиха не виплачеш. Долю виплачу сльозами.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Коїти, -ко́ю, -їш, гл. Дѣлать, творить (преимущественно дурное). Се воно коїть не хто, як проклятущий Іванець. Лихо коїти.
Ракло, -ла, м. Босякъ. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться.
Смілка, -ки, ж. 1) Также: смілка червона. Раст. а) Lychnis Viscaria L (Viscaria vulgaris Moench). б) Hypericum perforatum. Степова скатерть.... була заткана квітками: червоними купами смілки.... 2) Бусы изъ красной смолы на подобіе коралла.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
