Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проволочити

Проволочити, -чу́, -чиш, гл. = проволокти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОЛОЧИТИ"
Заґа́вити, -влю, -виш, гл.кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери. Мнж. 110.
Пообжинатися, -наємося, -єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Посмикати, -чу, -чеш, гл. Подергать. Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. Ном. № 1162.
Розмазати, -ся. Cм. розмазувати, -ся.  
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Розширити, -ся. Cм. розширяти, -ся.
Тріщання, -ня, с. Трескъ. Голоса змішувались з птичим співом, з диким тріщанням трав'яних коників. Левиц. Пов. 109.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася. Драг. 225.
Шелехнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.