Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
Зая́ва, -ви, ж. Заявленіе.
Місце́во нар. Мѣстно.
Натоплювати, -люю, -єш, сов. в. натопити, -плю, -пиш, гл.
1) Натапливать, натопить. Натопи хату.
2) Расплавливать, расплавить (о металлѣ), натапливать, натопить (о жирѣ, салѣ).
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило.
Упильнувати, -ную, -єш, гл. Уберечь, досмотрѣть.
Чтері числ. = чотирі. Маю я чтері волошки.
