Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проговорювати

Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОВОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОВОРЮВАТИ"
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
Кравченко, -ка, м. Сынъ портного.
Лакейський, -а, -е. Лакейскій.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Подостаток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує. Черк. у.
Увірватися Cм. уриватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОВОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.