Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогорниця

Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы. Шух. І. 104, 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГОРНИЦЯ"
Болотище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ было болото. Черк. у.
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Кваскуватий, -а, -е. Кисловатый.
Писемний, -а, -е. Письменный. Вх. Лем. 449.
Поосоружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть (во множествѣ).
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Чуб. І. 315. Cм. проліс.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь. Вх. Зн. 65.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.