Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проворний

Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак. Котл. Ен. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОВОРНИЙ"
Завести́, -ся. Cм. заводити, -ся.
Зміряти Cм. змірити.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Лепетли́вый, -а, -е. Болтливый. Левиц. І. 399.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. І. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОВОРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.