Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прогуркотіти

Прогуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 463.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУРКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОГУРКОТІТИ"
Вироюватися, -роююся, -єшся, сов. в. вироїтися, -роюся, -їшся, гл. 1) Отроиться (о пчелахъ), вылетать, вылетѣть роемъ. Рій вироївся. МВ. (О. 1862. І. 72). 2) Высыпать, высыпать, выходить, выйти толпой (о людяхъ). Люде вироїлися з церкви. МВ. (О. 1862. І. 91). Люде за їми купами вироювалися. МВ. (О. 1862. І. 102). 3) Возникать, возникнуть. Відсіля ж то й вироїлась приказка. Стор. І. 8. 4) безл. Вообразиться. Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало.
Вільгота, -ти, ж. Льгота, облегченіе; отсрочка. Зміев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Лиши́р, -ра, м. Лишай. Вх. Зн. 33.
Обгрібатися, -баюся, -єшся, сов. в. обгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Огребать, огресть съ себя. 2) Гресть (весломъ).
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Перестать пылать. 2) = опалати. Черниг. у.
Сподіяти, -дію, -єш, гл. Совершить, сдѣлать. Що ти починив, мій голубе? що ти сподіяв? МВ. (О. 1862. III. 71). Нехай і так, нехай я гріх сподіяв. К. Іов. 40.
Хоп! меж. Хвать! Хоп-лоп — нема дежі! Чуб. II. 20.
Чмовх, -ха, м. Поползень, Sitta euroраеа. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОГУРКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.