Ассафе́т, -ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету.
Вищість, -щости, ж.
1) Высшее положеніе, болѣе высокое положеніе.
2) Превосходство.
Заблука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Зайти куда нибудь, блуждая. 2) Пуститься въ бродяжничество.
Заля́́пати, -паю, -єш, гл. 1) Захлопать. Заляпа деркачами (півень крилами) і «ку-ку-рі-кууу!». 2) Забрызгать грязью.
Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась.
Зморщити, -щу, -щиш, гл. Сморщить.
Нашиванка, -ки, ж. Родъ узора на мужской сорочкѣ.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. На опадці гарне жито роде.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Ум. халупчи́нка.
