Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Ум. буковинчик.
Живоро́бка, -ки, ж. річка-живоро́бка. Сказочная чудотворная рѣчка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей.
Мажо́рка, -ки, ж. Турецкій табакъ. Чи бач! жид вже насіяв мажорки та вже й пасемкує.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл.
1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались.
2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Ухо причувалось.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Роблена сметана. Кресало буде роблений магнит, а не природний. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый.
Урясити, -шу, -сиш, гл. Густо увѣшать. Прехороше врясили вильце калиною й барвінком.
