Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник.
Жовточере́вий, -а, -е. Желтобрюхій. Кокотить, як Бойко жовточеревий.
Пала́нка, -ки, ж. 1) Небольшое укрѣпленіе, обнесенное частоколомъ. 2) У запорожцевъ: полковое укрѣпленіе, мѣсто пребыванія полковника съ другими должностными лицами полка, а также и округъ полковой. Ходімо у паланку до військового судді, — нехай він нас розсудить. 3) Печь въ косарскомъ таборѣ.
Приспіти Cм. приспівати.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть.
2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Черевички я стоптала. 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав.
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину.
Узавтра нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра.
