Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попліч

Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІЧ"
Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Кизлик, -ка, м. Родъ льдины изъ замороженнаго кизяка, на которомъ катаются съ горки вмѣсто саней. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. грімак.
Лаганець, -нця, м. Родъ кружки, деревяннаго сосуда съ обручами. Желех.
Наступниця, -ці, ж. Преемница. Желех.
Поменшатися, -шаюся, -єшся, сов. в. поменши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться. Служба (салдатам) на год поменшилася. Г. Барв. 500.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.