Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попліч

Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПЛІЧ"
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
В'язань, -ні, ж. Пучекъ, букетъ. Велика в'язан квітя. Вх. Лем. 400.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Ном. № 9350. Пан глянув на дідів город. Чуб. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла. ЗОЮР. ІІ. 24.
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Лободи́на, -ни, ж. Стебель лебеды. По городу ходила, лободину зломила. Н. п. Живе, як сорока на лободині. Ном. № 2115.
Поприраховувати, -вую, -єш, гл. Присчитать (во, множествѣ).
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПЛІЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.