Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідмітати

Попідмітати, -та́ю, -єш, гл. Подмести (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 330.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДМІТАТИ"
Батуньо, -ня, м. Ум. отъ батько.
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Канюка, -ки, об. 1) Попрошайка. 2) Ув. отъ каня. Вх. Пч. І. 16. Летіла канюка, постреляна з лука. Чуб. V. 833. Канюкою сидить. Ном. № 2768.
Ламкий, -а́, -е́ Ломкій. Харьк.
Опліччя, -чя, с. Женская сорочка (у Лемков). Гол. Од. 77.
Поласуватися, -суюся, -єшся, гл. Польститься. Поласується на баранця да й зловить його. Чуб. II. 603.
Поцвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: покричать.
Прочуматися, -маюся, -єшся, гл. Опомниться, очнуться, прійти въ себя, прійти въ чувство. Нехай трохи прочумається. Котл. Н. П. 385. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. І. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.