Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідтикатися

Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають? Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДТИКАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДТИКАТИСЯ"
Безчесть, -ти, ж. Безчестье, посрамленіе. Я не хочу такої безчесті. Н. Вол. у.
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Джвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть сильно, хлопнуться, удариться при паденіи. Оце так джвякнулась, трохи кісток усіх не поламала. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Дрімни́ці, -ни́ць, ж. мн. = дрімки, дрімливиці. А соньки в головоньки, а дрімниці в очиці. Мил. 36.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Обгулятися, -ля́юся, -єшся, гл. Проиграться. Виграла вона в його всі гроші... Вийшов він тоді з хати та й каже: «От, от як раз обгулявся. Грин. II. 251.
Повідтягати, -га́ю, -єш, гл. Оттащить (во множествѣ).
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Промочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Промочить. Подай, каже, пане Остапе, хоч води уста промочити. Рудч. Ск. І. 64. Гей, як заплачу, весь лист промочу. Чуб. V. 755. В ту хаточку і дощик не промоче. Мил. 218.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДТИКАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.