Відхасник, -ка, м. Valeriana officinalis L. V. minor.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай.
Кияк, -ка́, м. = киях.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Дай, синку, я розділю тобі проділь.
Рачки нар. = раком. Робити, хоч києм бити, а їсти, хоч рачки лізти. Евандр у хату рачки ліз.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
Степок, -пка, м.
1) Ум. отъ степ.
2) Названіе вола дикаго нрава.
Червоність, -ности, ж. Краснота.
Чутком нар. Слыхомъ. А ні видком не видати, а ні чутком не чувати.
Шлапатник, -ка, м. Оборвышъ.
