Гробови́й, -а́, -е́. Могильный, гробовой. Треба бідувати до гробової дошки.
Зати́льний, -а, -е. Задній. Вийшла стара пані на затильні двері. Утікала Бондарівна затильними дверми.
Зая́ловіти, -вію, -єш, гл. О коровѣ: быть безъ теленка (въ данномъ году). Як заяловіє корова, то продам.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. III. 41).
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Набо́жність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. Нехай же пан не трівожить моєї набожности.
Поклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить (косу). По обіді оддихали, потім коси поклепали.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку.
Тиква, -ви, ж.
1) Раст. a) Cucurbita Lagenaria L. б) Cucurbita maxima Duch (плодъ). в) Cucurhita Melopepo.
2) Кувшинъ, сдѣланный изъ тыквы, а также и родъ глинянаго кувшина или кубышки для воды. Дибає старечою ступою попід гаєм з тиквою по воду до копанки. Узяти собі.... хліба шматок та тикву води. Ум. ти́квонька, тиквочка, тиковка. В його така маненька тиковка і води вже трошки.
