Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Грішо́к, -шка́, м. Ум. отъ гріх.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Жму́рки, -ків, м. мн. 1) Ум. отъ жмури. 2) = піжмурки.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок).
Хлястор, -ра, м. Тряпка, въ которую заворачиваютъ пулю для винтовки.
Хороба, -би, ж. = хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Здоровий хороби сподівайся.
Цундрак, -ка, м. соб. Старое изорванное бѣлье, старая изорванная одежда.
