Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання.
Жартівни́к, -ка, м. Шутникъ.
Змова, -ви, ж.
1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові.
2) Заговоръ.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Образа, -зи, ж. Оскорбленіе. Даруйте образи, які котрий має.
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися.
Розіпсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє.
Садно, -на, с. Ссадина, рана, натертая сѣдломъ или сѣдолкой у лошади. Та й мухи посипались на садно: треба чимось рятувати.
Упервині нар.
1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у.
2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось.
