Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідчухрувати

Попідчухрувати, -рую, -єш, гл. Обрубить нижнія вѣтви (на многихъ деревьяхъ). Попідчухрував дубочки, — які рівненькі стоять. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДЧУХРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДЧУХРУВАТИ"
Волонцюгувати, -гую, -єш, гл. = волочитися 1. Всяку погану нечисть, що по світу волонцюгує. Драг. 39.
Галяр, -ру, м. = гав'яр. Вас. 205.
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Мет. 103. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Переколотити, -чу, -тиш, гл. Взболтать.
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Прищебнути, -ну, -неш, гл. Застегнуть. Прищебни гаплик.
Ростиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. ростертися, -вітруся, -решся, гл. Був шаг. та в кишені ростерся. Ном. № 1563. стр. 284.
Суверделити, -лю, -лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДЧУХРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.