Відплата, -ти, ж.
1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати.
2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Двадця́ток, -тку, м. Двадцать. До літ двадцятка сяк-так було, а в сім часі і того не стало.
Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Наді́бочка, -ки, ж. Ум. отъ наді́бка.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити.
Перешалювати, -люю, -єш, гл.
1) Перекрыть вновь шелевкой.
2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Повозити, -жу́, -зиш, гл.
1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди.
2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Понапружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Напружиться (во множествѣ). Глянь, як жили понапружувалися.