Вилизувати, -зую, -єш, сов. в. виливати, -жу, -жеш, гл. Вылизывать, вылизать.
Заба́нювати, -нюю, -єш, сов. в. заба́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Дурно вымывать, вымыть. 2) Терять, утерять при мытьѣ. Понесла плаття на річку та один рушник десь і забанила.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Калатало, -ла, с. = калатайло.
Картівництво, -ва, с. Картежъ.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Розсердити, -джу, -диш, гл. Разсердить. На шальвію воду грію, на рушу не буду; розсердила миленького, просити не буду.
Саклак, -ку, м. Раст. Evonimus europaeus L.
Уперізувати, -зую, -єш, сен. в. уперезати, -режу, -жеш, гл.
1) Подпоясывать, подпоясать. Христа мучили, на хрест роспняли та й ожинною вперізували. Марисю матінка родила, місяцем (об) городила, соненьком вперезала.
2) Только сов. в. Съѣсть, уплесть. Станове їм вареники. Уперезали вони макітру.
