Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Ли́шанка, -ки, ж. Женщина, оставившая своего мужа. іти, піти в лишанки. Бросать, бросить мужа.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Однокрилий, -а, -е. Съ однимъ крыломъ.
Повставати I, -таємо́, -єте́, гл. Встать (во множествѣ). Старі діди стояли повстававши. Ото гарненько повстававши, помолились до церкви Богу. Вранці Бог, св. Петро і св. Миколай повставали.
2) Высадиться. На землю з човнів повстававши, спитавсь, чи є що їсти їм.
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Тирша, -ші, ж. = з'їди. Тиршу (з сіна), те, що не їсть маржина, загрібають і стелять під ківні корови, а звідси скидають у гній.
Фуркнути, -ну, -неш, гл. Полетѣть, слетѣть съ шумомъ. Як черкне мене вгору (рогами підкинув), то я фуркнув, як з лука.
Чотирнадцять, -ти и -тьох числ. Четырнадцать.
