Ата́сь! меж. См. Тась.
Безбідний, -а, -е. Безбѣдный.
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати.
Ляск, -ку, м. Звукъ хлопанія, щелканія. Що це за ляск? — Це на ставку хтось стріляє. Батіг без ляску.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Підбороздня, -ні, ж. пт. = веснівка 2.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Там ходить баран з великими рогами. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Були і в кози роги, та притерті. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.
