Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном).
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить.
Кривоніс, -носа, м. Съ кривымъ носомъ. Хоч кривоніс, аби Бог приніс.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала.
Переймом нар. Съ перерывами. Ходив він часом і на Дін, — не що-року, а так, як йому по вигоді... ходив він переймом.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць.
Суничник, -ка, м. Раст. земляника, (все растеніе цѣликомъ). Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником, зацвіла поленичником. Cм. суниці.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл. — у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові.
Хляґа, -ґи, ж. Слякоть, дождливая погода. Як його їхати, як отака хляґа буде? Під дощ, під шквирю, хлягу.