Вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Гаразд Ii, -ду, м.
1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Живуть собі люде у добрі та в гаразді.
2) гаразди = достатки.
3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити.
Зверете́нитися, -нюся, -нишся, гл. Закружиться, завертѣться. Таку ману пустив, шо я так на місці й зверететелась.
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница.
Нагу́то́рити, -рю, -риш, гл. Наболтать, наговорить пустяковъ.
Напа́сниця, -ці, ж. Нападающая, задирщица, обидчица.
Петрівний, -а, -е. , — ній, -я, -є. Петровскій. петрівня рілля. Распаханная въ петровскій постъ земля для озими.
Припарка, -ки, ж.
1) Припарка.
2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
