Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообв'язувати

Пообв'язувати, -зую, -єш, гл. Обвязать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБВ'ЯЗУВАТИ"
Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Гойкати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Зн. 11.
Де́ржално, -на, с. Рукоятка, ручка. Ном. стр. 287. Мир. ХРВ. 9. У топора — топорище. Сим. 24.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Квапити, -плю, -пиш, гл. 1) Торопить. Желех. 2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Перехопити, -ся. Cм. перехоплювати, -ся.
Повняк, -ка, м. Раст. а) Tagetes erecta L. Анн. 347. б) Tagetes patula. Вх. Пч. II. 36.
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Шолуді, -дів, м. Парши, струпья на головѣ. Аби голова, а шолуді будуть. Ном. № 5428.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.