Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообіцяти

Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБІЦЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБІЦЯТИ"
Братонько, -ка, м. Ум. отъ брат.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Замі́шувати, -шую, -єш, сов. в. заміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Замѣшивать, замѣшать, размѣшивать, размѣшать. Борошенця туди усипать і замішать. Рудч. Ск. II. 56. Хліб на тій воді замішувала. Г. Барв. 157.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Нікчемніти, -нію, -єш, гл. 1) Портиться, вырождаться, превращаться въ ничтожество. Забували Бога, нікчемніли в гріхах і роскошах. К. Грам. 72. 2) Оскудѣвать, бѣднѣть.
Просіяти Cм. просівати.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Сп'ясти, -ся. Cм. спивати, -ся.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Цегольня, -ні, ж. = цегельня. Бердич. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБІЦЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.