Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Забажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Заморського зілля забажала.
Золяник, -ка́, м.
1) Покупающій золу на мыльные заводы.
2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести.
Кипа, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, толстая женщина. Оце ще кипа сидить.
Мацу́н, -на, м. Любящій щупать.
Олжа, -жі, ж. Ложь.
Опалюх, -ха, м. Обгорѣлое дерево въ лѣсу, обгорѣлый пень.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Хлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Плескаться. Несла дійницю в руках, і молоко хлюпалось.
