Заві́тритися, -рюся, -ришся, гл. Заѣхать, забраться. Нема мого панича — аж у Чернігів завітрився.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. 3) Загородить, положить преграду.
Згороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Загородить. Не одна баба город згородила. 2) Соорудить, воздвигнуть. Бо хотять же нас поглотити, піч огненну згородити.
Мши́ця, -ці, ж. Насѣк.: тля, травяная вошь, Aphis.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики.
Підвисити Cм. підвищувати.
Підморгувати, -гую, -єш, сов. в. підморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть. Прийшла, Ірисі підморгнула, черкнули разом в хижку вдвох.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку.
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко.
Старник, -ка, м. соб. 1) Птицы или животина старшаго возраста. 2) Прошлогодняя трава, оставшаяся нескошенной. 3) Старое живое дерево. 4) = стариця 3б. 5) Старыя вещи, старый хламъ.
