Гарикати, -каю, -єш, гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Заворо́тич, -ча, м. Конецъ обода въ колесѣ телѣжномъ.
Кудлатий, -а, -е. Косматый, мохнатый. Собака кудлатий — йому тепло, пан багатий — йому добро. Вус кудлатий. Вхопив за бороду кудлату. Дикий хміль колишеться кудлатими жмутками. К. Орися.
Мислі́те с. нескл. 1) Церк.-слав. названіе буквы М. 2) писати мисліте. Шататься въ пьяномъ видѣ. Було на світі все не мило, мисліте по землі писав.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
О́дуд, -да, м. Птица удодъ, upupa.
Повінь, -вені, ж. Разливъ.
Стрелькуватий, -а, -е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата.
Шмаркий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. То чоловік шмарки́й: куди йде — не гається.
