Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. А Ігнашко до дівчини підківками брязка.
Живі́сінький, -а, -е. Совершенно живой.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Погомоніти, -ню́, -ниш, гл. Поговорить, побесѣдовать. Чумаки собі й байдуже, а москалі щось погомоніли собі тихенько. Парубки погомоніли-погомоніли та й розійшлись. Сядь, погомони.
Подобно нар.
1) = подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била.
2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно.
Позарандовувати, -вую, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ). Позарандовували всі козацькі ріки.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків.
Продовжувати, -жую, -єш, сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку.
Складатися, -даюся, -єшся, сов. в. скластися, складуся, -дешся, гл.
1) Складываться, сложиться, слагаться. Тут як почало (дерево) рубаться, котиться, складаться. Дай, Боже, час добрий, щоб моя капусточка приймалася і в головки складалась.
2) Складываться, дѣлать, сдѣлать складчину. Туди парубки збірались, по золотому складались.
3) Укладываться, уложиться. Усе складався та приготовлював вози. Склався і поїхав.
4) Состоять, составляться, составиться изъ чего. Все її лице складалось з одного носа. З яках частин вода складається.
5) Полагаться. На Бога складайся, розуму ж тримайся.
6) Происходить, произойти. Відкіля і лихо склалось. Складеться недогода та необачність яка, то він гукає та махає їм де що робиться і де що не так. Бійка з иншими хлопцями складеться. Регіт такий складається.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
