Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Кривесенький, -а, -е., Ум. отъ кривий.
Ложка́рь, -ря́, м. = ложечник 1.
На́рівні нар. Наравнѣ.
Непідхільність, -ности, ж. Неуступчивость, непокорность.
Неспокійний, -а, -е. Безпокойный, неспокойный. Чого вона така неспокійна стала?
Перегортувати, -тую, -єш, гл. = перегортати. Дід перегортує гроші.
Позаслужувати, -жуємо, -єте, гл. Заслужить, заработать (о многихъ). Чи небагато ж ви в Київі позаслужували?
Понижувати, -жую, -єш, гл. = понижати. Понижують високу природу поета до низьких ідеалів своїх.
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый.
2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пухната булка.
3) Полный, жирный. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі.