Бідорака, -ки и бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Бірше нар. = більше. Ти три тисячі народу бірше від мене маєш.
Гладунець, -нця, м. = гладишка.
Коник, -ка, м. Ум. отъ кінь. 1) Лошадка. Під явором коник стоїть, на нім козак молоденький. 2) Насѣк. Кузнечикъ, Locusta. В траві ворушився і тріщав цілий мир коників і всяких кузок. 3) Пряникъ или глиняная игрушка въ формѣ коня. І внучатам із клуночка гостинці виймала... А Карпові соловейка та коників пару. 4) мн. Родъ узора для вышивокъ на рубашкахъ. 5) Конская голова, выдѣлываемая какъ украшеніе разныхъ предметовъ, напр., рукояти гуцульскаго ке́лифа. стіл на кониках. Столъ на ножкахъ съ украшеніемъ въ видѣ конской головы? 6) Часть гончарнаго круга: деревянная дощечка, прибитая однимъ концомъ къ скамьѣ, съ выемкой на другомъ концѣ, въ которую входить веретено. 7) Пластинка, вертикально стоящая на каждомъ изъ четырехъ концовъ креста витушки, съ загнутыми концами; на ко́ники надѣвается пряжа. 8) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 9) Часть начиння. Cм. начиння 3. 10) мн. сорочі коники. Раст. Delphinium consolida.
Меже́ний, -а, -е. 1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. То була прибутна, а то вже стала межена вода. 2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. 3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну.
Пасемник, -ка, м. = пасемко.
Півострів, -рова, м. Полуостровъ. Півострів Кримський.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Ум. Полик. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Cм. стріхіль, стрихулець.
