Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообмітати

Пообмітати, -та́ю, -єш, гл. Обмести (во множествѣ). Візьми віник та пообмітай у сінях паутиння. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 316.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБМІТАТИ"
Докінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчити. Чи мені по тобі сумом сумувати, чи твою роботу взяти докінчати? Докінчаю, брате, не загину марне! К. Досв. 137. А докінчав Бог дня сьомого діло своє, що зробив. Св. П. 1 кн. М. II. 2.
Заваджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = і заважати.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. ЗОЮР. І. 186. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога (Шух. І. 81), а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. (Конот. у.). 4) Гусеница насѣкомаго Arctia. Вх. Пч. I. 5.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Підданство, -ва, с. 1) Подданство. 2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Похлянути, -немо, -нете, гл. То-же, что и охлянути, но о многихъ. Гуси похляли без води. Борз. у.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Росперезати, -ся. Cм. росперізувати, -ся.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти. К. Дз. 220.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.