Багацько нар. = багато. У Бога багацько, то й нам дасть. По світу як іще побіга (Еней), — чиїхсь багацько виллє сліз. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане: тридцятеро й троє.
Бойовисько, -ка, с. = бойовище.
Жу́жмитися, -млюся, -мишся, гл. Комкаться. Не купуйте полотна (застилати підлогу), бо воно за ногами тягнеться і жужмиться, а купіть дві плахти: роспорете та й будете застилати.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути.
1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука.
2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено!
Пагонець, -нця́, м. Ум. отъ пагін.
Полишити, -шу́, -шиш, гл. Оставить, перестать. Полишили свої маєтки, та й за ним у слід пішли. Ой полишив білий хлопець Маріку любити.
Сонько, -ка, м.
1) Ум. отъ сон. Ходить сонько по долині.... Ой ну, соньку, в колисоньку, заколиши дитиноньку.
2) Соня, сонливецъ. Оставлю ж сих хропти соньків.
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок.
Шипотіти, -почу, -ти́ш, гл. Шипѣть. Шипотить гадюка.
