Барильчина, -ни, ж. = барило. Ой пійду я в комірчину та загляну в барильчину.
Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Ученик нехай читає тілько буйну печать. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Шумить буйна нива. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Із-за гори буйний вітер віє. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець.
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила.
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Злочин, -ну, м. = злочинство.
Косак, -ка, м. Большой ножъ для сѣченія капусты.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл.
1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь.
2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Потайно нар. = потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати.