Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Летить довгомуд. По другой сказкѣ: хорь. Ум. Довгому́дик.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій.
2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується.
3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила.
Курій I, -рія, м. = курець.
Неспосібнісінький, -а, -е. Находящійся совершенно не въ силахъ, рѣшительно не въ состояніи сдѣлать что. Та вони (діти) малісінькі, та вони дрібнісінькі, та вони неспособнісінькі.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц.
Обшиванка, -ки, ж. Лодка, обшитая шелевками.
Полудневий, -а, -е. Полуденный, южный.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость.
Тогді нар. и пр. = тоді и пр. Тогді і мусять тут остаться.
