Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пообкисяти

Пообкисяти, -саємо, -єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБКИСЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПООБКИСЯТИ"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Ватуйник, -ка, м. соб. Овцы, козы, еще не ягнившіяся. Желех.
Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Гладжениця, -ці ж. = терлиця. Вх. Лем. 403.
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у.
Коляр, -ра, м. 1) = колісник. Вх. Лем. 426. 2) Мясникъ, рѣжущій свиней. Желех. Cм. колій.
Нагру́кати, -ся = нагрюкати, -ся.
Ображатися, -жаюся, -єшся, сов. в. образитися, -жуся, -зишся, гл. Оскорбляться, оскорбиться, обижаться, обидѣться.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Новомоск. у. (Залюб.). Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Екатер. у. (Залюб.). Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. (Залюб.).Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. Новомоск. у. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує. МВ. ІІ. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПООБКИСЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.